Маршрут 5,7 км
Початок маршруту: початок вул. Проскурівської
• Вул. Проскурівська: будинок №6 «Кухмістерська Хаселева» (будинок Лева Хаселева) → №7 (гастроном Віри Журавльової) → №13 (аптека Деревоєда) →№15 (Ресторан «Слон») → №18 Музична школа (ілюзіон «Модерн») → музей історії міста Хмельницького → №40 кінотеатр ім. Т. Шевченка, №43 Хмельницький міський будинок культури (театр Шильмана) → №33 (готель «Петербурзький» купчихи Ш. Сколецької) → №47 Хмельницький обласний художній музей (промисловий банк) → №46 Хмельницький академічний обласний театр ляльок «Дивень» (особняк Маранца) → №56 музей-студія фотомистецтва (готель «Континенталь») → пам’ятний знак «Ангел скорботи» → вічний вогонь → №83 Хмельницький обласний центр науково-технічної творчості молоді (міське народне училище) → пам’ятник Богдану Хмельницькому на Привокзальній площі.
• Вул. Шевченка: → №69 Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» → №3 Музей Проскурівського підпілля → №1 інститут вдосконалення вчителів (колишнє єврейське училище).
• вул. Свободи
• вул. Подільська: → №81 (буд. Шейнбарга «Гасова крамничка» та пост поліцейської команди) → №39 кінотеатр «Планета» (пожежне депо) → №25 музей-бібліотека ім. Реріха → №12 Хмельницький обласний краєзнавчий музей.
Вулиця Проскурівська
Центральна вулиця міста Хмельницького, пролягає від перехрестя вул. Кам’янецької через вулиці Соборну і Подільську до залізничного вокзалу.
Проскурівська, 6
Двоповерховий будинок, споруджений 1898 року. Власником був Лев Хаселев, ініціали якого «Л. Х.» збереглися над вікном другого поверху. Також збереглась і добре помітна дата: 1898 рік. Лев Соломонович Хаселев був одним з шести вільно практикуючих лікарів міста. На першому поверсі цього будинку розташовувався стоматологічний кабінет, дуже гарно обладнаний як на свій час. На другому поверсі була його квартира. Також певну частину будинку Лев Хаселев здавав в оренду. У ХХ столітті частина фасаду була втрачена. В 2008 році мансардовий поверх відновили.
Проскурівська, 7
Будинок з червоної цегли, побудований у 1903—1905 рр.. Його історія пов’язана з розвитком торговельної справи в місті — колись тут знаходився перший та найкращий гастрономічний магазин Проскурова, відкритий купцем Василем Журавльовим. «Магазин Журавльова» пропонував широкий вибір бакалійних і гастрономічних товарів, можливість брати товар у кредит і робити замовлення, доставку додому і дегустацію — усе це було для провінційного Проскурова дивиною. На початку XX століття магазин був перейменований у «Магазин Журавльової», тому що власницею фірми стала його донька Віра Василівна.
Проскурівська, 13
Будинок, у якому розташовані відділи «Укртелекому», можна по праву вважати прикрасою центральної вулиці Хмельницького. Побудував його у 1890 р. дворянин Людвіг Дерєвоєд, власник найкращої у місті аптеки. У підвальному приміщенні розташовувався винний «Рейнсковий погреб», перший поверх займала аптека, а другий та третій здавалися квартиронаймачам.
Частина вулиці від Володимирської до Соборної є пішохідною.
Проскурівська, 15 (ресторан «Слон»)
Назва будівлі походить від форми фасаду споруди, яка нагадує голову слона. Існують відомості, що колись над входом у ресторан був балкон, який підтримували ікла слона, але до сьогоднішніх днів цей балкон не зберігся.
Достеменно не відомо, хто і коли звів цей будинок і хто був засновником ресторану «Слон». Можлива дата заснування — 1890 рік. Але з упевненістю можна стверджувати лише те, що у 1908 році цей ресторан вже успішно працював та вважався найкращим у місті. Ресторан «Слон» завжди намагався підтримувати свою високу марку. На відміну від багатьох подібних закладів (а станом на 1909 рік у Проскурові було 9 ресторанів і трактирів, 17 харчевень, закусочних і чайних, 1 буфет, 39 пивниць та винниць), «Слон» пропонував відвідувачам найвишуканіший асортимент. Кухня ресторану особливо славилася оригінальними холодними закусками та фірмовою заливною рибою, а також різноманітним вибором вин і делікатесів. Кажуть, що навіть під час громадянської війни, коли в країні панували голод і розруха, у «Слоні» можна було замовити (зрозуміло, за великі гроші) чорну ікру й ананаси. Ще одним «козирем» ресторану тривалий час був оркестр сліпих музикантів, що складався з 18 чоловік, які грали вечорами. Відвідувачі спеціально приходили послухати їхнє віртуозне виконання і замовляли хоча б склянку чаю, якщо не могли дозволити собі більш розкішної вечері.
Над рестораном, на другому поверсі, були обладнані готельні номери. В них міг зупинитися будь-який подорожній, але здебільшого номери використовували для інших потреб.
У 2015 році відбулася реконструкція фасаду цього будинку.
Проскурівська, 18 (ілюзіон «Модерн»)
Модерний будинок, у приміщенні якого розташована Хмельницька дитяча музична школа № 1 ім. Миколи Мозгового, знаходиться на початку вулиці Проскурівської. У 1910 р. в ньому розміщувався один із перших проскурівських кінотеатрів (ілюзіонів), який отримав назву «Модерн».
«Модерн» став найкращим серед ілюзіонів у Хмельницькому (тоді ще Проскурові). Перед початком кіносеансу конферансьє оголошував назву картини та здійснював її невеликий опис. Під час демонстрації фільму лунала оркестрова музика.
Початок ХХ століття в архітектурному житті міста ознаменувався появою споруд у стилі неокласицизму. Саме його риси спостерігаються на фасаді кінотеатру «Модерн». Фойє кінотеатру було досить просторим і вирізнялось вишуканим стилем. На його стінах розміщались дзеркала величезних розмірів та французький гобелен. Підлога була зроблена з керамічної кольорової плитки. У кінотеатрі були завіса та штори, матеріалом для виготовлення яких слугував червоний оксамит. Вхідні двері кінотеатру, які прикрашають будинок і у ХХІ столітті, оздоблені в’юнкими рослинами, виконаними технікою художнього різьблення. З настанням сутінок кінотеатр у Проскурові починав сяяти завдяки електричним лампам.
Музей історії міста Хмельницького
В музеї зібрані усі епохи – це те, чим жив Хмельницький і Поділля з сивої давнини: від трипільського одягу, лицарських обладунків до військової форми та прапорів із зони АТО.
Тут ви можете приміряти одяг кочівників, сфотографуватись у лицарському шоломі та прогорнути величезний альбом світлин старого Проскурова. В музеї можна довідатися про побут місцевих мешканців у різні історичні періоди, починаючи від першої писемної згадки про місто.
Різьблення, стиль та декор – усе в музеї передає дух минулих епох.
Кінотеатр ім. Шевченка
Центральний та один із найстаріших діючих кінотеатрів міста. Заклад не змінював свого профілю протягом своєї 80-літньої історії. Нині в кінотеатрі здійснюється демонстрація вітчизняних та зарубіжних кінофільмів, проходять різноманітні культурні події та інші масові заходи.
Спорудження кінотеатру розпочалося в 1936 році, а вже на початку 40-х років там показали перший фільм.
Кінотеатр ім. Шевченка (тоді ім. Чкалова) став одним із кращих кінотеатрів УСРС. Вцілівши після другої світової війни, до нього добудували малий зал та розширили головний.
Будинок культури (театр Шильмана)
До Вашої уваги найстаріший театр міста!
У 1907 році на центральній вулиці Олександрівській (нині Проскурівська) Борух-Сруль Шильман зводить першу кам’яну будівлю театру. Поруч з ним, у дворі, відкривається невеличкий готель для приїжджих акторів та затишний театральний ресторанчик. Театральне життя в Проскурові пожвавилося: все частіше місто стали відвідувати найкращі акторські колективи з Києва, Одеси, Петербурга.
За свою вікову історію приміщення театру слугувало багатьом цілям, та врешті-решт стало Хмельницьким міським будинком культури. Хоча будівля дещо схована за сусідніми будинками, її фасад розвернутий до центральної вулиці міста. Архітектурні споруди у стилі модерн, побудовані у ХХ ст., мали спільні риси. Такі риси притаманні й будинку, який був колись театром Шильмана. Тут є великі вікна, а також пілястри і напівпілястри в оформленні. Будинок вирізняється стрункою композицією.
Сьогодні у стінах театру Шильмана працює багато мистецьких колективів, зокрема, й народний аматорський театр «Дзеркало».
Проскурівська, 33 (готель «Петербурзький»)
Це двоповерховий будинок, на першому поверсі якого розміщуються кафе і магазини. Зведено його у 1897 році і за усіма відомостями тут розташовувався готель «Петербурзький» — один із найкращих у місті. Власницею готелю була місцева купчиха Ш. Сколецька. Серед постояльців готелю можна згадати чимало відомих осіб. У 1901 році проїздом у Кам’янець-Подільський тут кілька днів перебував один із фундаторів музичної освіти на Поділлі Ф. Ганицький. Восени 1905 року у готелі зупинявся організатор перших народних пересувних виставок В’ячеслав Розвадовський – відомий український художник і педагог, засновник Кам’янець-Подільської художньої школи з інтернатом для сільських дітей. Художня виставка була розгорнута навпроти готелю, в одному з приміщень міського саду. Серед картин були представлені роботи Розвадовського, Рєпіна, Куїнджі, Макушенка, Богданова-Бєльського, Реріха. Для тодішнього Проскурова виставка стала справжньою подією в культурному житті.
Проскурівська, 47 (Промисловий банк і ХОХМ)
Добротний двоповерховий цегляний будинок з високим декоративним куполом добре відомий більшості хмельничан — тут з 1986 року розташовується обласний художній музей.
За століття свого існування зовнішній вигляд будинку майже не змінився, хоча змінилося багато господарів: у 1970-х роках тут знаходились редакції обласних газет «Радянське Поділля» і «Корчагінець», у 1960-х — міськком партії, у 1950-х — облвиконком… Споруджено будинок №47 було в 1903 році для Проскурівського відділення Південно-Російського промислового банку.
Театр ляльок
Двоповерховий особняк був побудований у 1880-х роках, розташовувався серед чудового саду, зовні садиба мала ковану огорожу. Згодом будинок кілька разів перебудовували, поки він не набув остаточного вигляду: класичні архітектурні форми, головний вхід, що прикрасили чотири колони і балкон. На початку XX-го століття частина будинку була віддана для потреб Проскурівського земського зібрання.
З перших днів радянської влади будинок опинився в розпорядженні штабу окремої кавалерійської бригади Г. Котовского, пізніше тут знаходились різні радянські і військові установи. Недобру славу будинку з колонами принесли 1930-ті роки. Спочатку тут, до 1938 року, знаходилося окружне відділення НКВС, а потім, аж до війни, особливий відділ НКВС 5-ої армійської кавалерійської групи. В страшні роки сталінських репресій у прилеглих до будинку підвалах були знищені тисячі безневинних людей. Їх рештки знайшли у 1966 році при спорудженні розташованого поруч ЦУМу.
Проскурівська 56, (готель «Континенталь»)
Цей чотириповерховий будинок є прекрасним зразком пізнього модерну — архітектурного стилю, який домінував на початку XX століття. До наших днів збереглися всі оригінальні пластичні форми фасаду, ажурні ковані балкони, декоративне оздоблення стін кольоровим склом-смальтою. Нині ліве крило будинку займають класи музичного училища, а в центральній частині розмістилися майже десяток різноманітних установ і організацій. Тут тобі і страхова компанія, і міський фінвідділ, і відділення Держказначейства, і спортивні федерації, корпункти газет, офіси партій… А колись весь будинок №56 займав один із найкращих готелів міста — «Континенталь».
Пам’ятний знак «Ангел скорботи»
Народні художники України батько і син Микола і Богдан Мазури та архітектор В. Козубенко створили пам’ятник-символ, який увіковічнив пам’ять про жертв насилля, об’єднав і примирив людей різних поколінь і національностей, різних політичних поглядів.
Пам’ятник встановлений у центрі міста у 1998 р., вважається єдиним пам’ятником в Україні, який присвячений жертвам політичних репресій. Із граніту та бронзи зображено сумного янгола з напівопущеними крилами, який дивиться на землю.
Проскурівська, 83 (міське училище)
Цей двоповерховий будинок із перших днів свого існування і вже протягом століття перебуває винятково в розпорядженні дітей. Нині тут знаходиться обласний центр науково-технічної творчості молоді (донедавна — станція юних техніків), раніше тут розташовувалася школа, а на час зведення будівля слугувала для потреб міського училища. У 1869 році, в результаті чергової реформи народної освіти, було прийнято рішення про закриття дворянських училищ і перетворення їх у міські народні училища. До міських училищ приймали дітей віком від 7 до 12 років, повний курс навчання тривав 5 років, викладалися такі предмети: Закон Божий, російська мова з краснописом, арифметика, історія, географія, природознавство, церковний спів, креслення, а також гімнастика, ремесла для хлопчиків і рукоділля для дівчаток. Ще один нюанс — навчання дітей було роздільне, і тому існували два відділення — чоловіче і жіноче.
Але повернімося до історії училища. Тривалий час воно розташовувалося у тісних не пристосованих для навчання приміщеннях на перехресті Соборної й Мільйонної (нині вул. Театральна), і тому вже наприкінці XIX століття виникає потреба розширення навчальних площ. Проблему незабаром вирішили – у 1903 році було завершено будівництво нового приміщення училища по вул. Олександрівській. У 1912 році міські училища реорганізували у вищі початкові училища – чотирикласні навчальні заклади, у які приймали дітей у віці 10-13 років уже після закінчення початкової школи.
Проскурівське міське училище вважалося одним із найкращих в губернії, і саме тому у 1909 році при ньому відкрили «Постійні педагогічні курси» для вчителів.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому
Перший в місті пам’ятник Богданові Хмельницькому був встановлений у 1955 році. Гетьман зображений верхи, тримаючи в зігнутій до грудей правиці символ державної влади — булаву. Автори — народні художники України, скульптори М. К. Вронський та О.Олійник.
Вулиця Шевченка
Розташована у центральній частині міста, пролягає від вулиці Свободи до вулиці Трудової (район залізничного вокзалу).
Шевченка, 69
Цей будинок також є прикладом модерної архітектури в Хмельницькому. Є інформація, що ця споруда належала Соломону Маранцу, як і паровий млин, що розташовувався на сучасній зупинці «Міська лікарня». Колись в будівлі розташовувався спирто-очисний склад, на місце якого пізніше переїхала кондитерська фабрика «Кондфіл».
Музей Проскурівського підпілля
Колись у приміщенні музею була розміщена конспіративна квартира підпільників. Саме тут був центр проскурівського партизанського руху – найактивнішої підпільної організації в Україні часів Другої Світової війни. Ініціаторами створення музею стали ветерани – учасники організації.
В музеї зберігаються особисті речі підпільників, документи, архівні матеріали, фото та відео. Сьогодні в експозиції можна побачити багато старих фотографій учасників підпілля, стілець з радіопередавачем, діряві каски та багато іншого. Оновлені фонди музею дають змогу детальніше вивчити історію міста та його захисників, які боролися за незалежність Проскурова.
Шевченка, 1 (єврейське училище поч. ХХ ст.)
На розі вулиць Великої Вокзальної та Старобульварної (нині – Шевченка та Свободи) було споруджено гарний двоповерховий будинок казенного єврейського училища 1-го розряду.
Тут, мабуть, доречною буде розповідь про єврейську освіту у місті. Вже в описі міста за 1797 рік згадується «маленька єврейська школа з пришколком». А наприкінці XIX ст. статистика говорить про вісімнадцять хедерів (єврейські релігійні початкові школи), «Талмуд-Тору» та низку приватних єврейських училищ. Відомі декілька прізвищ власників цих училищ: власником чоловічого училища був Зільберман, а власницею жіночого – Бондар.
Згадане вище казенне єврейське училище було відкрите 14 жовтня 1851 року. На початку XX ст. для училища за кошти єврейської громади міста було споруджено нове двоповерхове приміщення. Щодо єврейської освіти у довоєнний період зазначимо, що у 1924 році у місті було три єврейські школи, а у 1927 – дві. Документи за 1938 рік свідчать, що єврейська неповна середня школа, яка у шкільній мережі міста була під № 2, також розміщувалась у цьому будинку. Тепер тут працює державна установа.
Вулиця Свободи
Вулиця починається від проспекту Миру (мікрорайон Заріччя), перетинає р. Південний Буг і далі пролягає центральною частиною міста (до вул. Пушкіна).
Вулиця Подільська
Розташована у центральній частині міста, пролягає від низини р. Плоскої (вул. Шестакова) до цехів меблевої фабрики та Хмельницької кондитерської фабрики (Старокостянтинівське шосе).
Подільська, 81 (гасова крамничка, поліцейський пункт)
Двоповерховий будинок, що на перехресті вулиць Подільської та Грушевського (колись – Комерційної і Купецької), був зведений у минулому столітті й зберігся майже незмінним до нашого часу. Це місце вже тоді було людним та популярним. Тут знаходилась одна з перших гасових крамниць у Проскурові. Належав заклад міщанинові Л. Шейнбаргу. Крамниця було особливо авторитетним місцем серед мешканців, адже гасова лампа була предметом першої необхідності на той час, тому і від покупців не було відбою. На другому поверсі приміщення знаходились дві великі кімнати лікаря Бомштейна, а на першому – магазинчик аптечних товарів та продовольча крамниця. На цьому ж перехресті колись розташовувався пост № 4 місцевого поліцейського управління.
Кінотеатр «Планета» (пожежне депо)
Найвизначнішою спорудою вулиці можна вважати будівлю колишньої пожежної команди (т. зв. «каланча»), споруджену у 1954 році — нині це кінотеатр «Планета». Її силует своїми формами нагадує давні ратуші та став одним із архітектурних символів Хмельницького. У 2004 р. на вежі «каланчі» було встановлено музичний годинник, а у 2019 р. відбулася його реставрація, під час якої встановили справжнього сурмача Жакмара!
Музей-бібліотека ім. Реріха
Зовсім поруч з кінотеатром «Планета» розташована цікава бібліотека, що має важливе значення для розвитку руху гуманної педагогіки в місті. Мова про музей-бібліотеку ім. М. Реріха. Перші зустрічі «музеївців» проходили в колишньому приміщенні лялькового театру. Тут проводилися лекції про сім’ю Реріхів, про Пакт Реріха про захист всесвітньої культурної спадщини, про сенс життя та інші філософські теми, які відвідувало багато хмельничан.
Перші ініціативи товариства «Реріх» були пов’язані з відродженням культурної спадщини Подільського регіону. Зокрема, членами товариства надавалася допомога в реставрації та археологічних розкопках Меджибізької фортеці.
З 1995 музей-бібліотека розташовується тут, на Подільській, 25. Культурно-просвітницький центр ім. Миколи Реріха знаходиться трішки далі, неподалік філармонії.
Краєзнавчий музей
Хмельницький обласний краєзнавчий музей розташований в ошатному невеликому 3-поверховому будинку біля середмістя Хмельницького.
Попередник сучасного краєзнавчого музею у Проскурові був організований у 1929 році — тоді розпочав свою діяльність міський музей санітарної культури. Саме від нього 1933 року відокремився як самостійна одиниця краєзнавчий музей.
У 1941 року, коли Проскурів став адміністративним центром Кам’янець-Подільської області, музейний заклад у місті набув статусу обласного.
Разом із перейменуванням Проскурова на Хмельницький (1954) музейний заклад відповідно був перейменований і дістав свою сучасну назву — Хмельницький обласний краєзнавчий музей.
