logo
Інтерактивна вулиця Проскурівська image-4419 image-4420 image-4421 image-4422 image-4423 image-4424 image-4425 image-4426 image-4427

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Amerykański Angielski.

Проскурівська 1. Раніше будинок був двоповерховим, його спорудив наприкінці XIX століття проскурівський міщанин Соломон Барак на кошти, отримані від продажу… газованої води! Проскурівчани навіть називали його „королем мінеральних вод”. На першому поверсі Соломон Барак відкрив магазин газованих напоїв та кондитерських виробів, де, крім води, можна було придбати булочки, пиріжки, бублики, а також печиво й тістечка від відомого кондитера Франсуа.

Проскурівська 2. Триповерховий будинок на розі з вулицею Свободи побудований наприкінці ХІХ століття. Його архітектура поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу й модерну. Раніше третій поверх мав вигляд симпатичної мансарди, проте на початку 1970-х років її перебудували на звичайний поверх. На другому поверсі та мансарді колись розташовувався готель „Сільва”, на першому – „Булочна”, магазин-салон „Меблі” та щіточна майстерня і фотосалон Герша Голованевського – один з найстаріших фотосалонів міста, відкритий ще в 1894 році.

Проскурівська 3. Будинок є типовим для забудови Проскурова кінця ХІХ – початку ХХ ст. та має цінність як частина історичного середовища центральної вулиці міста. Побудований наприкінці ХІХ ст. як прибутковий будинок і належав Абраму Зільберману. Його донька Хая Абрамівна з 1903 р. займалася стоматологічною практикою та мала на першому поверсі власний кабінет – перша стоматологиня міста! Спочатку будинок був двоповерховим та мав цікаві декоративні елементи, проте згодом до нього добудували третій поверх.

Проскурівська 7. Місцевий купець Василь Журавльов зробив революцію в торговельній справі Проскурова, коли у 1880 році заснував у місті перший гастрономічний магазин “європейського стилю”. Широкий вибір вітчизняних та імпортних бакалійних і гастрономічних товарів, можливість брати товар у кредит, робити замовлення, доставка додому і дегустація — усе це було для провінційного Проскурова дивиною. На початку XX століття власницею фірми стала донька Журавльова, Віра Василівна, а над входом закладу з’явилась вже добре знайома проскурівчанам вивіска — “Магазин Журавльової”.

Проскурівська 13. У 1890 році Людвіг Дєрєвоєд, завершив будівництво нового триповерхового будинку, перший поверх якого відвів під аптеку, яка стала найкращою в місті. Заклад мав приміщення для фармацевтичних робіт та лабораторію, обладнані за останнім словом науки і техніки, а також льодовик для зберігання препаратів у холоді. Напівпідвал будинку орендував „Погрібець рейнських вин”, верхні поверхи – різні установи та квартиранти. Пізніше, змінивши багато господарів, будинок пережив декілька ремонтів та перебудов (добудували четвертий поверх), але все-таки зберіг свою оригінальну архітектуру.

Проскурівська 17. Будинок побудований наприкінці XIX століття та поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами неоренесансу й модерну. Його власник, торговець мануфактурними товарами Ізраїль Толпін, мав у місті кілька крамниць. Будинок був прибутковим, його фасад багато декорований цегляними деталями. У радянські часи будинок націоналізували, зазвичай перший поверх використовувався для магазинів, на другому поверсі розташовувались різноманітні установи.

Проскурівська 18. У 1910 році на першому поверсі будинку почав діяти найкращий у місті ілюзіон (кінотеатр) „Модерн”. Увечері він весь сяяв вогнями електричних ламп, а його приміщення відрізнялися особливою вишуканістю. Під час кіносеансу грав невеликий оркестр, зал для глядачів мав 200 місць. Якщо уважно придивитися на оздоблення будинку, можна побачити ліпних… дракончиків! Декор, якого немає більше на жодному проскурівському будинку. Нині за цією адресою знаходиться Хмельницька музична школа №1 ім. Миколи Мозгового.

Проскурівська 26. Будинок – оригінальний зразок споруди початку ХХ ст. та має цінність як частина історичного середовища центральної вулиці міста. Побудований на початку ХХ ст. у стилі модерн з елементами неоренесансу. Після встановлення радянської влади (кінець 1920 р.) був націоналізований і переданий у міську власність. У ХХ ст. перший поверх займали магазини, другий – адміністративні установи. У 2000-х роках добудований мансардний поверх.

Проскурівська 33. Будинок зведено 1897 року, у ньому розташовувався готель „Петербурзький” – один із найкращих у місті. Серед постояльців готелю можна згадати чимало відомих осіб. Восени 1905 року у готелі зупинявся організатор перших народних пересувних виставок В’ячеслав Розвадовський. Художня виставка була розгорнута навпроти готелю, в одному з приміщень міського саду. Серед картин були представлені роботи Розвадовського, Рєпіна, Куїнджі, Макушенка, Богданова-Бєльського, Реріха. Для тодішнього Проскурова подібна виставка стала справжньою подією в культурному житті.

Проскурівська 37. Будинок зведено на початку ХХ століття, він мав два поверхи та гарно оздоблений фасад у цегляному стилі. Тут певний час розташовувалася міська поліклініка та магазин „Сангігієна”. На початку 1960-х років приміщення передали медучилищу, для потреб якого його незабаром повністю перебудували – надбудували два поверхи, облицювали плиткою, перепланували внутрішній простір. У 2007 році медучилище перейменоване у Хмельницький базовий медичний коледж.

 

Комунальна установа Хмельницької міської ради «Агенція розвитку Хмельницького» за підтримки Українського культурного фонду реалізувала проєкт «Програма міських ініціатив з відновлення архітектурних пам’яток “Оголені”».

В рамках проєкту створено мобільний додаток khmel.naked, доступний для завантаження на платформах Apple та Android, за якими ви можете «оголити» вулицю Проскурівську і побачити, як вона могла б виглядати, якби максимально зберегла історичний вигляд і відповідала вимогам дизайнкоду, а також оживити інтерактивні картини, що розміщені в медичних, освітніх та соціальних закладах міста, і переглянути панораму Проскурівської.

Запрошуємо відкрити для себе Хмельницький, якого ви ще не знаєте!

Готельно-ресторанний комплекс «Янісоль» Криївка „Стінка”