Традиційно північна частина Хмельниччини приваблює меншу кількість туристів, ніж південна. Проте ця місцина віддавна багата на яскраві події, дивовижну архітектуру, пам’ятки історичної, культурної та природної спадщини. Запрошуємо у подорож цим маршрутом, щоб відкрити для себе неймовірний край Південно-Східної Волині.
Перша зупинка екскурсії в с. Гриців
Маєток Грохольських в Грицеві
Маєток збудованих в другій половині XVIII століття. Через балкон на східному (парковому) фасаді росте велетенський ясен – Дерево Бажань. На другому поверсі маєтку розташована Бальна зала з унікальною акустикою. Тут щорічно, в третю суботу вересня, проходить Благодійний Староволинський Бал. З маєтком пов’язано багато місцевих легенд і переказів. Найзагадковіша – „Легенда про Білу Пані”.
Ізяслав
Одне з ключових міст історичної території Погорини, єдине місто в Україні, де збереглася планувальна структура часів Київської Русі. Історичний центр Заславщини постав із поєднання двох міст: Старого Заслава (перша згадка – 1390 рік) і Нового Заслава (перша згадка – 1579 рік).
В Ізяславі відвідуємо: Старозаславський замок, костел святого Михайла та монастир бернардинів, костел святого Йосипа та монастир лазаритів, палац Санґушків.
Старозаславський замок
Спорудження в XV столітті Старозаславського замку пов’язують з ім’ям князя Василя Федоровича Красного. 2006 року Україна вперше виділила кошти на збереження та реставрацію замку. Було виготовлено частину документації, прибрано завали на другому поверсі, встановлено ґрати і паркан довкола споруди. Нині частини ґрат вже немає, ворота навстіж, містяни продовжують собі спокійно садити на дитинці картоплю, топінамбур і кукурудзу; фінансування було припинено. Останнім часом замок не раз піддавався нападам мисливців за будівельними матеріалами і чорних археологів. Основні ушкодження припали на північний фасад споруди.
Костел святого Михайла та монастир бернардинів
Комплекс розташований на високому лівому березі річки Горинь, тому його можна побачити фактично з будь-якої точки Ізяслава. Пам’ятка сакрального будівництва епохи маньєризму, закладена на початку XVII століття. Зараз монастир використовується як в’язниця.
Костел святого Йосипа та монастир лазаритів
Храм почали будувати в 1747 році за задумом градоначальника Ізяслава, князя Павла Карла Санґушка. Творець проєкту – королівський придворний архітектор Паоло Фонтана, який служив тоді у князя поручиком артилерії. Будівництво костелу було завершене у 1755 році. Храм виконаний у стилі пізнього бароко.
Палац Санґушків
Палац збудовано у 1754-1770 роках для Барбари Санґушкової як приватна резиденція і урядовий центр волинських володінь князів Санґушків. Сама будівля – двоповерхова, з оригінальним плануванням piano noble. На жаль, від палацу залишилися руїни, проте й вони говорять про минулу велич будівлі.
Аріанська вежа. с.Тихомель на Білогірщині
Аріанська вежа-каплиця – унікальна пам’ятка сакральної архітектури, що не має аналогів в Україні. Побудована в першій чверті XVII століття представником давнього волинського боярського роду Авраамом Сенютою. Чимало Сенют були прихильниками аріанства. Кажуть, каплиця слугувала родовою усипальницею. Колись її прикрашали фрески. Сьогодні споруда значно зруйнована.
Вітряний млин в Гуті на Славуччині
Один з небагатьох справжніх вітряних млинів в Україні, доступний для туристів. Повністю відновлений у 2011 році. Всередині досі можна побачити ваги, сито, ківш для зерна і вал, що рухається під дією вітру.
Візит до „сахнівських бабусь”
Наступний крок наших мандрів – ще більш практичний. Це візит до чудових сахнівських бабусь, для яких сільський будинок культури вже організував фольклорну експедицію, бо розуміє неоціненність їхнього спадку – лишилось навчитись переспівувати ті пісні і взяти на себе відповідальність за їхнє збереження.
Татарська брама і Острозький замок (Рівненська обл.)
Татарська брама є пам’яткою оборонної архітектури, рідкісним зразком оборонної споруди – барбакана. Є однією з найвизначніших оборонних споруд України. Якщо вірити легендам та переказам, вежа отримала назву від татарського передмістя, яке розташовувалося поруч. Тут свого часу князь Острозький поселив полонених татар. Вежа була зведена в другій половині XV – на початку XVI століття. Архітектором прийнято вважати Якуба Мадлайна. Довгий період часу вежа стояла наполовину зруйнованою в чагарниках та смітті. Однак знайшлися ті, котрі вирішили врятувати величну пам’ятку міста. І нині так званий Культурний барбакан є неймовірним прикладом збереження історії краю та пам’яток.
Острозький замок було побудовано на місці дерев’яного укріплення, зруйнованого монголо-татарами у 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер має назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташовується Острозький краєзнавчий музей.
Голубі озера
За 11 км на північний захід від міста Славути, неподалік від залізничної станції Славута-2 серед хвойних лісів розташувалися вісім основних озер, які мають штучне походження і утворилися на місці відпрацьованих кар’єрів, пісок з яких використовували для виробництва залізобетонної продукції на одному з найбільших в СРСР заводів. Каскад озер входить до складу гідрологічного заказника «Голубе озеро» та є чудовим місцем для відпочинку. Найкрасивіше озеро знаходиться поблизу села Стригани.
Повернення в Хмельницький
