logo
Маршрут „Перлина Поділля, Сатанів”

Маршрут „Перлина Поділля, Сатанів”

Plan podróży

O wycieczce

Przepraszamy, ten wpis jest dostępny tylko w języku Ukraiński i Amerykański Angielski.

На мальовничому березі річки Збруч розташоване прадавнє містечко Сатанів, оповите легендами. Щедра природа, вапнякові гори, ліси, цілющі джерела, чисте повітря, а ще руїни древньої фортеці і монастиря, синагога, давнє кладовище, міська брама, печери – словом, є все необхідне для змістовного відпочинку.

Перша зупинка екскурсії в смт. Сатанів

Сатанівський замок

Сатанівський кам’яний замок будували десь у ХV столітті на березі річки Збруч для захисту населення від частих набігів татар. Раніше на його території також знаходилися оборонні укріплення. У ХVII столітті Сатанів стає володінням роду Сенявських. Саме вони перебудували замок і зміцнили, надавши йому п’ятикутної форми. У наш час від замку залишилися три кутові вежі та одна кругла, яка стоїть окремо, а також деякі фрагменти стін.

Синагога

Одна з найстаріших у Європі синагог оборонного типу знаходиться у Сатанові. Від початку існування зміни майже не торкнулися її, а в 2014 був здійснений капітальний ремонт. Синагога мала гарматну батарею, її стіни ховають у собі бійниці для ведення вогню. Також у синагозі є підземні ходи. Споруда є свідченням розквіту, якого свого часу сягнув Сатанів.

Міська брама

Браму закладено в XV столітті на місці давнього південного в’їзду в Сатанів. У XVI столітті браму перебудували. Вона влилася в загальну систему оборонних мурів міста, з’єднавшись із Сатанівським замком. У другій половині XVII століття браму було пошкоджено. 1724 року її відновили, при цьому надбудували зубчастий декоративний парапет на білокам’яних консолях.

Млин

Майже два століття крутить річка Збруч жорна млина в селі Сатанів Городоцького району на Хмельниччині. Млин цей знаменитий на всю округу, йдуть сюди з довколишніх сіл валки зі збіжжям , навіть із сусідньої Тернопільської області. Та млин у селі Сатанів — не тільки млин. При потребі він стає невеличкою електростанцією — запасний генератор постачає електроенергією в село і ферми спецгоспу „Дружба”. Господарем на млині — мірошник Броніслав Йосипович Лісовик. Мірошником був його дід і батько, так що професія в нього родинна, з давніми традиціями.

Сатанівські водоспади

Неподалік млина в невеличкій посадці сховане чудове і загадкове місце, в якому річка має декілька мальовничих порогів (міні-водоспадів) і навіть колоритний дерев’яний місток – ідеальне місце для селфі.

Єврейський цвинтар

Між небом і селищем на високій горі розкинулося старовинне єврейське кладовище. Найстаріші надгробки тут датуються першою половиною XVІ століття, а останні поховання датовані кінцем 50-х років ХХ ст.. Укриті мохом та лишайником врослі в землю могильні плити вражають. Дуже складна та цікава символіка зображень на надгробках. При чому дуже часто трапляються рельєфи з абсолютно “некошерними” тваринами. Наприклад, орел, котрий клює зайця. Або ведмеді, що несуть зрізане гроно винограду.

Мінеральні джерела

Сатанівська курортна зона обладнана бюветами з лікувальною мінеральною водою. Сатанів називають іще Подільською Швейцарією: серед рівнинного краю – піраміда сопок, густо порослих лісом, в долині річка та озеро. Як відзначають учені, такого унікального, а навіть дещо аномального куточка немає не тільки в Європі, а й на всій земній кулі. Адже на невеликій території знайдено шість мінеральних джерел, зовсім різних за складом, за впливом і унікальних за лікувальними властивостями. На глибині 640 м виявлено хлоридно-натрієво-бромну воду з великим вмістом солей (38 г на 1 л) – „Солона вода”, або ропа, яка за своїми властивостями може бути зрівняна із солями Карлових Вар. Але основним є мінеральне джерело „Збручанська нафтуся”.

Штучний водоспад

Водоспад штучного походження розташований на околицях селища Сатанів. Природа тут надзвичайно гарна, тому сюди приходять не тільки купатися, але й на пікніки. Водоспад люблять як місцеві жителі, так і відпочивальники з сусідніх санаторіїв. У деяких будинках відпочинку пропонують екскурсії визначними місцями Сатанова, серед яких є і відвідування дамби. Поблизу знаходиться мінеральне джерело „Збручанська Нафтуся”, відоме своїми цілющими властивостями.

Свято-Троїцький жіночий монастир XVII століття

Згідно з легендою, Свято-Троїцький монастир заснований у 839 році монахом з Афін. Спочатку це було печера, в якій жив монах. Після того, як до нього приєдналися інші ченці, почалася розбудова монастиря. Монастир не раз закривали за часів Радянського союзу. Ба більше, будівля дивом вціліла – були розібрані бані, зняті хрести, приміщення переорієнтовано під зерносховище, а монахині, що жили в монастирі, насильно вивезені за межі міста. Лише у 1989 році розпочалася відбудова святині. Зараз тут Свято-Троїцька церква, відкрита для вірян.

Товтрський кряж

Частина Товтрського кряжу – це унікальний гірський масив, зведений живими організмами, а не тектонічними процесами. Це Великий бар’єрний риф давнього Сарматського моря, що котило тут свої хвилі 10-14 млн років тому. Риф утворили переважно безхребетні тварини моховатки. Вони, як і корали, мали твердий вапняковий скелет. Попрацювали над Товтрами і «кам’яні» водорості літотамнії, які теж накопичували в своїх клітинах чимало вапняку, а також корали, морські їжаки, серпули, молюски та інші мешканці прадавнього моря.

Скіфські кургани та Гусикова гора

Скіфських курганів біля Сатанова вісім. Найбільший і найбагатший розграбували „чорні археологи”. Курган цей був не просто великим, а величезним – 60 метрів в діаметрі, і похована тут явно була особа важлива. На жаль, грабіжники мало що залишили ученим.

Недалеко від Сатанова розташовується Гусикова гора, названа іменем розбійника Гусика, який десь тут мав набиту скарбами печеру. А ще тут є кілька джерел, біля одного з них і досі можна знайти справжнє прало, яке в давнину було важливим елементом інфраструктури і активно використовувалося селянками для прання білизни. Верхівку Гусикової гори увінчує традиційний для цієї місцини скелястий гребінь та величезний залізний хрест.

Світовид, або Збруцький ідол

Збруцький ідол — скульптура IX століття, одна з рідкісних пам’яток слов’янського язичницького культу. Це кам’яний стовп, ідол, який ймовірно зображує слов’янського бога Рода-Світовида. Знайдений біля села Личківці коло Гусятина в річці Збруч (притока Дністра) в 1848 році. Цьому сприяла аномальна посуха — голова статуї з’явилась над поверхнею вод Збруча внаслідок різкого падіння їх рівня. Збручанський Світовид зберігається в Краківському археологічному музеї. На Сатанівщині, на території санаторію „Перлина Поділля”, знаходиться його копія.

Скорботний Ісус

Найдавніший в Україні пам’ятник, присвячений визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

         

Повернення в Хмельницький